Школи в «ковід-контексті»: найновіші рекомендації ВООЗ щодо роботи в умовах пандемії
Експерти пропонують застосовувати англ. risk-based approach — підхід, заснований на оцінюванні ризику, у нашому випадку ризику розповсюдження вірусу. У чому його суть?
Пріоритет і мета директора школи — зберегти для дітей неперервність освіти й водночас забезпечити їхнє здоров’я та безпеку, благополуччя.
Перш ніж переходити на дистанційне навчання (повністю або частково), слід зважити:
- які заходи громадського здоров’я наразі діють поза школою, чи вберігають вони людей від розповсюдження COVID-19;
- який рівень захворюваності у місті / селищі;
- чи може школа функціонувати безпечно;
- якщо школу закрити, до яких втрат в освітньому процесі це призведе;
- якщо школу знову відкрити, чи підвищить це ризик розповсюдження захворювання.
Звісно, будь-яка школа має для громади потенціал «акумулятора / генератора» захворюваня. Утім закриття закладів освіти — це крайній випадок і небажаний крок, лише коли немає жодної альтернативи. Адже якщо судити з актуальних даних, COVID-19 не становить істотної загрози для дитячого здоров’я. Натомість закриття шкіл вочевидь має негативний вплив — і на розвиток дітей, і на благополуччя кожної родини, і загалом на економіку країни.
1. Як працювати школам
Усе залежить від інтенсивності поширення вірусу всередині області або району. Ці співвідношення можна класифікувати, як показано в Таблиці.
Робота шкіл залежно від рівня розповсюдження вірусу
| Поширення в області, районі | Рекомендації щодо роботи шкіл |
| Жодного випадку, підтвердженого лабораторно | Усі школи відкриті. Керівництво вживає заходів (спостереження й контроль), щоб запобігти виникненню й поширенню COVID-19 |
| Спорадичні випадки — один або декілька | |
| Кластерне поширення — випадки, «згруповані» за часом та обмежені певною локацією | Більшість шкіл відкриті. Усі учасники освітнього процесу запобігають поширенюю захворювання, керівництво контролює випадки, що трапилися у школі. Якщо кластерів захворювання стає більше і керівники області (району) вживають суворіших обмежувальних заходів — директори шкіл можуть обміркувати, чи доцільно закрити школи частково або повністю |
| Поширення в громаді — значні множинні спалахи захворювання, для яких неможливо відстежити ланцюг зараження | Перш ніж закрити школи, необхідно впевнитися, що вони можуть забезпечити неперервність освіти. Ймовірно, що карантин буде суворішим в районах, де збільшуватиметься кількість випадків захворювання на COVID-19, госпіталізацій та смертей через нього. Тож школи, які залишатимуться відкритими, мають неупинно дотримуватися директив щодо безпеки під час пандемії |
2. Як контролювати поширення COVID-19
Експерти у своїх рекомендаціях виходять із того, що всі школи можуть і готові запобігати поширенню COVID-19 й контролювати його. Розглянемо, які ключові заходи на різних рівнях, на думку експертів, мають убезпечити всіх учасників освітнього процесу.
Громада
Щоб запобігти поширенню захворювання у громаді, слід керуватися алгоритмом:
Директору важливо донести до учасників освітнього процесу, що зараз всім необхідно:
- обмежити мобільність, зокрема не здійснювати далекі чи близькі подорожі, у яких немає необхідності;
- не збиратися великими групами;
- ходити пішки або використовувати індивідуальний транспорт — велосипеди, електросамокати тощо, якщо є така можливість;
- дотримуватися всюди соціальної дистанції, принаймні 1 м;
- носити маски, надто там, де неможливо дотримати дистанцію;
- мити руки ретельно і часто, правильно чхати й кашляти: в одноразову серветку, яку потім одразу викинути, або у лікоть;
- обов’язково залишатися вдома, якщо з’явилися будь-які відчуття нездужання.
Окремо експерти заохочують ініціативних громадян стати прикладом зменшення ризиків (у спілкуванні, соцмережах тощо): дотримуватися всіх правил протиепідемічної безпеки й навчати цього інших, поширювати коректну і практичну інформацію, водночас коментувати та спростовувати неправильну або шкідливу — плітки, перебільшення тощо.
Школа
Як основний адміністративний захід директору пропонують організувати «когорти» — сталі невеликі групи учнів та педагогів. Зробити графік гнучким та змінним, щоб ці групи якомога менше змішувалися на початку і в кінці шкільного дня, під час перерв, у їдальні.
Щоб групи протягом дня переміщувалися більш сфокусовано й цілеспрямовано, варто узручнити орієнтування в шкільному просторі — наприклад, яскраво позначити входи й виходи, візуально розмітити напрямки руху для тих чи тих груп.
Окрім того, мають діяти заходи, упроваджені раніше:
- часто дезінфікувати поверхні та спільні предмети;
- ретельно провітрювати — відчиняти вікна і двері за найменшої можливості, забезпечити постійний рух повітря. Якщо в закладі працює система обігріву й кондиціонування повітря — регулярно її перевіряти й очищувати;
- носити маски там, де неможливо тримати дистанцію. Маски мають бути доступними;
- спостерігати за дітьми, щоб не пропустити появу симптомів захворювання;
- створити надійну систему обміну інформацією між учасниками освітнього процесу, щоб кожне повідомлення, фідбек або оновлення інформації негайно потрапляло до адресатів.
Поміж управлінськими клопотами директору необхідно дбати про психологічну підтримку — для себе, для педагогів та учнів. Підійдуть будь-які техніки саморегуляції й відновлення ресурсу, які вам подобаються і допомагають. Добре, якщо педагоги й учні знатимуть, що можуть отримати фахову психологічну підтримку безпосередньо в закладі освіти, і не соромитимуться по неї звертатися.
Група ризику
Окреме завдання директора — дізнатися, кому з учнів та педагогів із високою ймовірністю загрожує важка форма захворювання та визначитися, як вберегти таких осіб від непотрібного ризику. Якщо учні та педагоги з групи ризику відвідують школу, мають бути цілісно забезпечені їхні потреби у психологічній підтримці, утриманні працездатності, адекватному харчуванні тощо.
3. Як дотримувати соціальної дистанції
Загальна рекомендація щодо соціальної дистанції для всіх вікових груп — кожному тримати з іншими відстань принаймні 1 м, якщо це можливо. Це стосується як перебування у класах, так і поза приміщеннями школи.
Відстань між особами
Залежно від інтенсивності поширення COVID-19 у регіоні, усередині класів варто зважувати ризик. Чи користь від дотримання дистанції між дітьми більша, ніж емоційна та когнітивна користь, яку вони отримують під час спілкування та співпраці? Якщо в цей період випадків захворювання немає або вони спорадичні — діти, молодші ніж 12 років, не мусять увесь час дотримувати соціальну дистанцію. Старші діти, якщо це можливо, тримають дистанцію нарівні з дорослими.
Учителі та інші працівники школи мають дотримувати між собою і дітьми соціальну дистанцію принаймні 1 м. Якщо це неможливо або непрактично, слід носити маску. При цьому всі працівники школи мають носити маски правильно: щільно закривати ніс і рот, змінювати маску, коли вона стане вологою або забрудниться.
Відстань між групами
Бажано утримувати «когорти» учнів і педагогів на відстані одна від одної. Учням різних класів не слід змішуватися між собою під час і після уроків.
У школах, що мають обмежений простір або ресурси, варто розвести класи у часі — за різним графіком починати й закінчувати уроки, влаштовувати перерви та відвідувати їдальню. Особливо це стосується старших класів.
4. Кому і коли слід носити маски
Залежно від поширення COVID-19, а також у місцях, де неможливо утримувати соціальну дистанцію, експерти радять застосувати такі критерії:
- діти до 6 років не мусять носити маски;
- для дітей віком 6–12 років слід зважувати ризик —
— чи інтенсивно зараз поширений вірус;
— чи навчені і здатні діти правильно носити маски, чи можуть дорослі за цим наглядати;
— чи не заважають маски навчанню й розвитку, зокрема учням із особливими освітніми потребами або хронічними захворюваннями на кшталт астми; - діти від 12 років мають дотримувати національних рекомендацій щодо того, як носити маски;
- від працівників школи можуть вимагати носити маски, коли немає можливості утримувати соціальну дистанцію принаймні 1 м або коли в населеному пункті інтенсивно поширений вірус.
Це стосується і перебування в класах, коридорах та на шкільній території.
Носіння масок у жодному випадку не повинно перешкоджати навчанню. Неприпустима ситуація, коли дитину не пускають у школу, бо вона не має маски.
Усі учні мають знати, куди викидати використані маски. Тоді захворювання не поширюватиметься через заражені маски, залишені у класах чи на території закладу.
5. Якою має бути щоденна гігієна в школі
Гігієна — особиста й у приміщеннях — залишається важливим способом обмежити поширення вірусу. Тож директор і педагоги мають навчати учнів усіх вікових категорій:
- як правильно мити руки, чхати й кашляти, носити маску;
- за яких умов і симптомів необхідно залишатися вдома та/або звертатися до лікаря.
Так не повинно бути!
Попри те, що останні місяці інформація про правильне миття рук, респіраторну гігієну та носіння масок активно циркулює в суспільстві, багато людей не дотримується елементарних і нескладних правил:
— не вважають за потрібне тримати дистанцію;
— носять маски лише на роті або взагалі на підборідді, ще й неправильною стороною (якщо це медична маска);
— миють руки менше ніж пів хвилини й не по всій поверхні.
У такій ситуації директор школи та педагоги мають залишатися для учнів взірцями того, «як правильно».
Для учнів, надто молодших класів, варто створити графіки миття (дезінфекції) рук із акцентом на певні моменти шкільного дня — прихід до школи та після закінчення уроків, перед відвідуванням їдальні тощо. На вході в школу має стояти спиртовмисний антисептик (мінімум 60%), у туалетах має бути достатня кількість рідкого мила.
Директор має затвердити графіки прибирань, де особливу увагу приділено туалетам, поверхням і спільним предметам (зокрема обкладинкам книжок), дверним ручкам, перемикачам світла, обладнанню — ігровому та спортивному.
За можливості варто збільшити кількість прибирань у їдальні, спортивному залі, перевдягальнях. Слід обладнати столики з антисептиком на входах до цих приміщень. Щодо невеликих закритих шкільних приміщень — слід мінімізувати кількість людей, які перебувають там одночасно. Інформація про ці обмеження має висіти на видноті.
6. Як підтримувати комунікацію між учасниками освітнього процесу
У складних і тривожних обставинах надзвичайно важливо ділитися досвідом та корисними практиками. Експерти пропонують налагодити регулярне спілкування між педагогами, батьками й учнями, зокрема обговорювати заходи, які застосовують у школі та вдома, щоб уберегтися від COVID-19.
Варто закликати батьків до кооперації, зокрема пропонувати, щоб ті повідомляли адміністрацію школи про випадки COVID-19, які трапилися у їхньому колі (сімейному чи дружньому), зі знайомими, по сусідству тощо.
Якщо в родині є хтось із підозрою на COVID-19, усі діти з цієї родини повинні залишатися вдома та інформувати педагогів щодо того, як розгортаються справи, чи підтвердилася підозра. Якщо учень (або педагог) контактував із хворим на COVID-19, він має залишатися вдома протягом 14 днів.
Слід не замовчувати й не заперечувати будь-які реальні проблемні випадки, водночас спростовувати плітки або неправдиву інформацію. Бажано, щоб директор та педагоги не втомлювалися підкреслювати у спілкуванні з учнями та їхніми батьками, що кожен із них відіграє важливу роль у непоширенні захворювання — якщо дотримується протиепідемічних правил та закликає до цього інших.
Щоденний загальний скринінг температури на вході у школу — не надто надійний та інформативний захід, утім може слугувати первинним фільтром для відсіювання хворих.
Коли COVID-19 поширюється у громаді, директору слід скасувати вимогу приносити довідку від лікаря за відсутності у школі. Коли хворі й контактні особи йдуть на самоізоляцію, слід зберігати їхню конфіденційність. Залежно від рівня поширення захворювання й національної протиепідемічної політики, директору насамперед слід зважувати — чи варто «закрити» окремі класи або групи всередині них, замість того щоб «закривати» всю школу.